Підвищення тарифів ЖКГ, яке готує уряд, буде наймасштабнішим за п'ять років
"Дзеркало тижня" Підвищення більшості житлово-комунальних тарифів, яке починається з
лютневих платіжок, виявиться більш болючим, ніж зрослі ціни на гречку.
На відміну від гречаної каші, яку цілком можна замінити вівсянкою,
споживану електроенергію свічками не заміниш, без води сидіти не будеш,
із квартир у курені, як Ленін і Зинов’єв 1917 року, не переселишся.
Хочеш не хочеш, а платити за новими тарифами доведеться. Та й
рекламованих субсидій не одержиш, не заплативши сповна за платіжками.
Зростання тарифів зачепить практично усі види комунальних послуг — і
ті, що регулюються центральними органами (електрика, газ), і ті, що
перебувають у віданні місцевих (вода, водовідведення і решта). Для
координації робіт у цій сфері терміново створюється Національна комісія з
регулювання ринку комунальних послуг і готується проект президентського
указу. Правда, залишається актуальним запитання — чи є в нас у цьому
секторі економіки ринки або ж тут переважають природні монополії?
Конкретні показники збільшення мають якоюсь мірою ще неостаточний
характер. Хоча, за даними Мінекономрозвитку, прогнозні макропоказники на
2011 рік версталися виходячи з припущення, що плата за власне житло
(квартплата) зросте на 17%, водопостачання — на 18, каналізацію — 19,
електроенергію — 40, природний газ — 50, гарячу воду й опалення — на
24%.
Тут треба ще врахувати, що тарифи, які встановлюються регіональними
органами влади, будуть неоднаковими. Тому підсумовувати результати
очікуваних змін доволі складно. Але можна виокремити кілька найбільш
значущих аспектів.
Підвищення житлово-комунальних тарифів цього року буде наймасштабнішим
за п’ять років. До цього найбільше їхнє підвищення було 2006 року — на
66,5%. А фактично ще більше, тому що в цю групу споживчих витрат
включаються і не пов’язані зі зміною тарифів витрати населення на
утримання і ремонт житла (купівлю шпалер, керамічної плитки,
встановлення пластикових вікон, бронедверей).
За основними видами тарифів їх зміни наведено в табл. 2. Загалом цей
компонент ІСЦ і за попередні п’ять років зростав у півтора разу швидше,
ніж загальний індекс. Найбільше зросли тарифи на природний газ і
водовідведення (майже в 4,2 разу), найменше — на електроенергію (у 1,56
разу). 
Гадане збільшення тарифів за місяць-два
або дво-триразове (як нам обіцяють по електроенергії) протягом року
сприймається населенням набагато болючіше, ніж більш-менш плавне
зростання. І саме таке сприйняття переважатиме цього року. Начебто цей
аспект усвідомлює і влада. За повідомленнями ЗМІ, 9 лютого на засіданні
Кабміну Микола Азаров сказав, що підстав для одномоментного, різкого
підвищення тарифів на енергоресурси та житлово-комунальні послуги нині в
Україні немає. Але не дуже зрозуміло, чому в цих словах віддається
пріоритет — необгрунтованості різкого підвищення тарифів чи чиннику
одномоментності.
Жаль, що ігнорується аргументація багатьох авторитетних фахівців,
наприклад І.Плачкова, що й існуючі, і нові тарифи непрозорі, в них є
елементи завищення, у чому зацікавлені пануючі в цьому секторі економіки
природні монополії. Як приклад непрозорості можна посилатися на те, що
Держстатслужба змушена була припинити по регіонах України публікацію
навіть таких безневинних, але інформаційно важливих даних, як розмір
нарахувань і сплати населенням тарифів за електроенергію, тому що проти
цього заперечувало керівництво „Донецькобленерго". Оскільки нібито ці
дані конфіденційні.
Колись Держкомстат щомісяця публікував дані по 27 регіонах по шести
видах комунальних послуг, тобто 162 показники. Але через незгоду одного
регіонального монополіста довелося згорнути публікацію даних по
електроенергії, хоча і в інших регіонах теж чимало природних монополій.
Може, Антимонопольному комітету варто звернути на це увагу? У базовому
Законі України „Про інформацію" у статті 30 говориться: «Інформація з
обмеженим доступом може бути поширена без згоди її власника, якщо ця
інформація є предметом громадського інтересу і якщо право громадськості
знати знати цю інформацію переважає право її власника на її захист».
Слід зазначити, що майбутнє підвищення житлово-комунальних тарифів
найбільшою мірою зачепить міське населення. Тому що в сільській
місцевості лише невелика частина жителів має доступ до природного (а не
скрапленого балонного) газу, централізованого гарячого і холодного
водопостачання, центрального опалення. Селян повною мірою зачепить лише
зростання тарифів на електроенергію.
Влада обіцяє, що населенню з невисокими доходами підвищення тарифів
компенсуватиметься більш просунутою, щедрою системою субсидій.
Наводяться цифри про те, що 2010 року 850 тис. родин одержали 6 млрд.
грн. житлово-комунальних субсидій, а 2011-го їх кількість зросте до 1,4
млн. (тобто на них може розраховувати тільки 8,2% сімей), і в бюджеті
закладено 9 млрд. грн. на ці цілі.
Ці дані про кількість сімей, що одержували субсидії, не стикуються з
даними, які публікує Держстатслужба. За даними її експрес-випуску №15
(від 21 січня 2011 року), субсидії на відшкодування витрат на оплату
житлово-комунальних послуг було призначено 1763 тис. сімей (або 10,3%
усіх сімей), зокрема 1354 тис. у містах і 413 тис. — у сільській
місцевості. І тут важливо додати для розуміння, що 86,0% сімей —
одержувачів субсидій складалися з однієї особи (тобто це переважно
одинокі пенсіонери) і лише 14,0% — із двох і більше чоловік.
За даними обстежень витрат і ресурсів домогосподарств, що заслуговують
на високу оцінку, в останні роки грошові витрати на житлово-комунальні
послуги становили в середньому менш як 10,0%, тому, начебто, особливо
сподіватися на одержання субсидій більшості сімей не доводиться. Так, у
структурі грошових витрат 2009 року (даних за 2010-й іще немає) на
місяць на домогосподарство (сім’ю) припадало 193,3 грн. на оплату
житлово-комунальних послуг (2008-го — 156,5 грн.), зокрема в містах —
232,7 грн., у селах — лише 16,9 грн. У 2009 році найбільша частка витрат
на оплату житлово-комунальних послуг у сім’ях з однієї людини — 9,5%,
із двох чоловік — 8,5%.
У домогосподарствах, які одержували субсидії (а це 31% усіх
домогосподарств) при витратах на послуги ЖКГ 2009-го 215,7 грн. на
місяць, середній розмір субсидій становив 58,6 грн., тобто вони
покривали 27,2% цих витрат.
Андрій Ревенко, "Дзеркало тижня" |
