Крім того, варто очікувати і на абсолютний дефолт. Країна вже не в змозі ні на рівні Кабінету міністрів, ні на рівні міст-боржників, таких як Київ, Львів, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, виконувати свої старі боргові зобов'язання, і водночас набирає все більше нових боргів. Та гроші нам давати вже ніхто не буде.

Але проблема навіть не у цьому. Головна загроза для держави на сьогоднішній день полягає у тому, що населення мовчить. Воно поводить себе як бидло, а не як європейська нація. Цей стан тягнеться вже не один рік. Народ придумав для себе байку, що його ошукав Ющенко і «Наша Україна» і каже, що «ми вже на таких не поведемося і будемо жити своїм життям за принципом «моя хата з краю, нічого не знаю».

Але ж хати з краю не буває. Коли у центрі вибухає вулкан, то вирій від нього затягує всіх. І в таких умовах хата жодного на цій території зберегтися не може. Та народ все рівно веде карнавальний спосіб буття. 55% своїх доходів населення витрачає на продукти харчування, горілку та тютюн і десь 10% доходів витрачається на задоволення, і цей відсоток постійно зростає. Тобто, люди живуть за принципом «хліба і видовищ».

Головне, що зараз в Україні немає духовної верстви, поводирів, які б взяли відповідальність на себе. Церква стала продажною, попи перетворилися на прислужників «золотого тельця», а не Бога. Також немає й інтелектуальної верстви. Викладачі, професори, Нацакадемія наук перетворилися у заробітчан. Значна частина мас-медіа стали просто служителями олігархату. Немає центру, сили, яка б об'єдналася для порятунку нації. Тому можна з впевненістю констатувати, що наближається нова доба руїни.

І підняти, розбудити суспільство зараз може лише якась глобальна катастрофа. Каталізатором до пробудження нації може стати будь-що. До активізації суспільства може призвести як економічні труднощі, так і природні катаклізми. Наприклад, обвал гривні може стати серйозним стимулом для того, щоби народ вийшов і почав сам брати владу у свої руки і сам хазяйнувати. Або ж після сильних морозів і снігопадів може бути сильна повінь і такий от природній катаклізм може сприяти тому, що народ прокинеться. Тобто, мають відбутися якісь катастрофи для того, щоби народ схаменувся. Йому потрібен удар по голові. Як то кажуть, поки «грім не гряне, мужик не перехреститься». У наших умовах потрібне щось дуже серйозне для того, щоби народ почав рухатися, а не вів такий-от біоістотний спосіб буття.

Шанс на це все ж таки ще є, і сподіватися на краще варто. Бо це рік Змії, а змія не тільки кусає, вона ще й є символом мудрості. Тому, може вона таки дасть нам мудрість у цьому році.

Олег Соскін,

директор Інституту трансформації суспільства,

професор кафедри міжнародної економіки та

підприємництва Національної академії управління